- повінчаний
- —————————————————————————————пові́нчанийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
повінчаний
Смотреть что такое "повінчаний" в других словарях:
повінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повінчати. || пові/нчано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
повінчаний — [поув’і/нчанией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
